Леонид Грач
Коммунисты России ПОЛИТИЧЕСКАЯ ПАРТИЯ

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

Поделится:
12:09 23 Апреля 2012 г. 2359

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
ЯНУКОВИЧУ В.Ф.
№ 246 от 24. 04. 2012 р.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Звертаюся до Вас із приводу наступного розгляду Верховною Радою України у травні 2012 року проекту Закону України «Про морські порти України». Незважаючи на Ваше вето від 30 листопада 2011 року, проект Закону містить положення, що створюють певні ризики зловживань та втрати об'єктів портової інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому та мають загальнодержавне значення (частина друга статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Ви, Вікторе Федоровичу, поставили Уряду завдання - продати збиткові підприємства. Однак у першу чергу з молотка починають іти найбільш ласі об'єкти, що залишилися в держвласності. Як відомо, у нашій країні сьогодні налічується 18 морських торгових портів загальною потужністю з перевалки вантажів понад 150 млн тонн. Найбільші з них - Південний, Одеський, Іллічівський, Миколаївський і Маріупольський. Незважаючи на Ваше недавнє вето на ухвалений Верховною Радою (3 листопада 2011 р.) Закон "Про морські порти України”, найімовірніше, їх також виключать із забороненого до приватизації списку.

Не можна не відзначити, що через обрану в 1992 році модель приватизації і грабіжницький характер її проведення, вона впродовж всієї 20-річної історії незалежної Україні викликала негативне ставлення у більшості громадян. Але навіть за цієї ситуації нинішній етап роздержавлення власності вражає відвертим лицемірством і цинізмом. Його головними особливостями є масовий характер розпродажу держактивів, авральний спосіб їх приватизації, адресність планованих продажів високоліквідних підприємств та дармові ціни, за якими Фонд держмайна виставляє і продає об'єкти на конкурсах. За твердженнями фахівців де-факто всі порти вже мають своїх приватних господарів і в разі прийняття рішення про їх приватизацію саме вони виграють "конкурси” з продажу ФДМУ цих об'єктів. Продадуть національне надбання.

Також прошу звернути Вашу увагу на те, що проект Закону викликає низку інших зауважень, у тому числі концептуального характеру, містить положення, що не узгоджуються з іншими базовими законодавчими актами, що може призвести до численних правових колізій, спричинити прогалини у правовому регулюванні відповідних відносин.

Згідно з проектом, приватизація об'єктів портової інфраструктури в межах морських портів здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію з урахуванням особливостей, визначених цим законопроектом (частина перша статті 12). Водночас запропонована концепція приватизації таких об'єктів не є виваженою. На базі морських портів - державних підприємств буде утворено державне підприємство «адміністрація морських портів», філії якої мають бути утворені у кожному морському порту.

Отже, передприватизаційна підготовка має розпочатися лише після утворення державного підприємства «адміністрація морських портів» та передачі йому відповідного портового майна, а об‘єктом приватизації має стати майно морських портів – державних підприємств, яке не ввійшло до складу майна «адміністрації морських портів». Слід було б передбачити склад такого майна.

Зокрема, законопроектом морському порту дано визначення як «території та акваторії, обладнаної для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших, пов`язаних з цим видів господарської діяльності» (п. 6 частини 1 ст. 1 проекту). Суб`єкт права законодавчої ініціативи відмовився від визначення морського порту як юридичної особи, але морський порт за своєю суттю є єдиним майновим комплексом, який забезпечує надання відповідних послуг. Разом з тим, звертаю Вашу увагу на те, що згідно із ст. 191 Цивільного кодексу України єдиним майновим комплексом є підприємство, яке за ст. 62 Господарського кодексу України є юридичною особою.

Запропоноване у законопроекті визначення терміна «акваторія морського порту» суперечитиме родовому стосовно нього визначенню терміна «водний об'єкт», створюючи внутрішню правову колізію у Водному кодексі України. Передбачено запровадження нового, відмінного від визначеного Водним кодексом, виду водокористування – користування акваторіями морських портів. Однак при цьому не встановлюється механізм здійснення такого водокористування (платність водокористування, правовий режим використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах акваторії морських портів, вимоги до адміністрацій морських портів щодо здійснення водокористування тощо). Все це призведе до правової колізії з низкою статей Водного кодексу України та спричинить прогалину у правовому регулюванні відносин у сфері користування акваторіями морських портів.

Проект не дає жодного уявлення про умови формування території морського порту. Зокрема, за проектом вона може включати земельні ділянки, що належать різним власникам. З огляду на це виникає питання про умови включення цих ділянок до складу морського порту, їх призначення тощо. Земельним кодексом України визначено, що підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (а адміністрація морських портів України – це державне підприємство) набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності (стаття 92). Право постійного користування земельною ділянкою засвідчується відповідним державним актом (частина третя статті 126). Водночас за Законом України «Про землеустрій» межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка, а межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям (стаття 55). Отже, Земельний кодекс пов'язує відведення земельних ділянок із встановленням їх меж в натурі на місцевості, отриманням державного акта на землю, відповідним режимом землекористування тощо. Однак у законопроекті не враховано зазначені вимоги, визначені базовими законодавчими актами, та не передбачено реальні механізми реалізації пропонованих ним положень, що створюватиме численні проблеми, ризики зловживань у зв'язку з неоднозначним застосуванням Закону.

В законопроекті взагалі нічого не сказано про соціальні гарантії для колективів морських портів, що внесе непорозуміння та соціальну напруженність, призведе до скорочення робочих місць.

Враховуючи наведене, прошу Вас, Вікторе Федоровичу, у разі прийняття Верховною Радою України у другому читанні проекту Закону України «Про морські порти України», відхилити його, скориставшись правом вето Президента України.

З повагою,
Народний депутат України
Л. Грач

Архив