Висновок
- Подробности
- Создано 14.07.2011 09:32
- Просмотров: 2032
Поданим законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити обов'язок організацій-реєстраторів, які надають послуги з обслуговування доменів, створювати реєстр фізичних та/або юридичних осіб - реєстрантів доменних імен із включенням до нього відомостей про таких осіб, а також встановити, що на ведення зазначеного реєстру не поширюється дія Закону України «Про захист персональних даних», що робить таку інформацію відкритою. Прийняття зазначеного законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці, націлено на «врегулювання відносин, пов'язаних з адмініструванням адресного простору українського сегмента мережі Інтернет та спрощення порядку отримання даних з реєстру домену .ИА для захисту законних інтересів членів міжнародної Інтернет-спільноти». Головне науково-експертне управління, розглянувши зазначену законодавчу пропозицію, висловлює щодо неї такі зауваження і пропозиції.
Звертаємо увагу на те, що у запропонованих редакціях терміни «доменні імена» та «адреси .... мережі Інтернет» є синонімічними. Пропонуємо уникнути такого дублювання, оскільки на думку управління, суб'єкт права законодавчої ініціативи, використовуючи термін «доменні імена», мав на увазі «доменні назви». При цьому, безпідставним вбачається використання в редакції підпункту 1 слова «мережі» перед словами «українського сегмента».
Уточнення щодо того, яка саме інформація має бути включена до зазначених реєстрів можна розцінювати як втручання держави в діяльність адміністраторів доменів, що не узгоджується з вимогами статті 1 «Фундаментальних принципів щодо статусу неурядових організацій в Європі» (прийнятих під час багатосторонньої зустрічі, організованої Радою Європи 5 липня 2002 р. в Страсбурзі) в частині того, що неурядові організації не підлягають управлінню органами державної влади. Обсяг такої інформації, а також порядок доступу до неї (за допомогою сервісу «\¥НОІ8") визначається у спеціальних положеннях до відповідних систем реєстрації, які затверджуються міжнародною організацією ІСАїчПЧГ (Корпорація Інтернету Для Спеціалізованих Адрес та Номерів). Така інформація (універсальний ідентифікатор, "піск-папсіїе" тощо) має містити дані про назву реєстратора домену, дату створення доменного імені, а також термін його дії, технічну та адміністративну контактну інформацію про власника зареєстрованого домену або адреси мережі Інтернет. Із законопроекту не зрозуміло, який зміст в його контексті має словосполучення «уповноважені або відповідальні особи» (нова редакція пункту 1 частини другої статті 56). Законопроект потребує редакційних уточнень окремих положень. Так, використане в пункті 5 частини другої статті 56 словосполучення «згідно міжнародної практики» не притаманне термінології законодавства. До того ж, термін «публічний доступ до інформації», що вживається в цьому ж пункті, не набув законодавчого визначення в статті 28 «Режим доступу до інформації» Закону України «Про інформацію».
Пропонуємо редакцію пункту 6 частини другої статті 56 привести у відповідність до частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», в частині заборони віднесення персональних даних, що містяться в зазначених реєстрах, до інформації з обмеженим доступом.
Звертаємо увагу на те, що законопроект містить невідповідності усталеній нормотворчій практиці. Так, в частині першій законодавчої пропозиції йдеться про доповнення пункту 1 частини другої статті 56 Закону України «Про телекомунікації» відповідними реченнями, в той час як насправді, пропонується нова редакція пунктів 1 та 2 частини другої статті 56 зазначеного Закону. Певні зауваження викликає термінологічно-категорійний апарат законопроекту. На думку управління, потребують визначення на рівні Закону такі терміни як «реєстрант», «доменні імена», «публічний доступ», «відкритий реєстр».
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні поданий законопроект може бути взятий за основу за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.
Керівник Головного управління
В. Борденюк
